Коли стануть дорослими "діти"?

У моїй пам’яті люди завжди проростають цитатами. Я можу не згадати як вони виглядали при зустрічі, але те, ЩО вони сказали (і ЯК вони це зробили (їх мова тіла)) глибоко всочується в мій мозок.

На одній із перших університетських пар викладачка промовила до нас: «Знаєте, це неправда, коли кажуть, що тільки викладачі навчають студентів. Насправді, студенти відкривають багато нових горизонтів і для самих викладачів». Тими словами Юлія Олександрівна автоматично потрапила до списку моїх улюблених людей-цитат. Як покаже час, це буде взаємно.

Чому я про це нині згадую? А тому, що мій життєвий досвід показує, що брак демократичності таки вкорінився в нашому суспільства. Спостерігаю за тим, як часто люди старшого віку не хочуть слухати молодь, або роблять вигляд, що слухають, але ж насправді не чують. Найпопулярніша словесна приправа при цьому така: «Ти ще надто молодий. От проживеш стільки скільки я, от тоді зміниш свою думку». А як не змінить? Чому така думка завше відкидається?

Нашій освітній системі (а оскільки через неї проходить кожен, то, як наслідок, і багатьом людям) не вистачає неупередженості. Конче необхідно навчитися сприймати молодих хлопців і дівчат не як «дітей» (незалежно від того скільки їй чи йому років – 14 чи 24), а як, передусім, особистостей, як індивідуумів, які мають невід’ємне право на власне бачення. Нехай навіть хибне, з вашого погляду, але сам факт його існування і тим більше визнання надважливий.

Тільки тоді, коли школярі, студенти чи молоді спеціалісти відчують, що їм не потрібно підлаштовуватися під думку вчителя, викладача чи начальника, аби бути сприйнятим або ж отримати омріяну оцінку, тільки тоді ми матимемо самодостатніх, самосвідомих громадян, для яких власна неповторність буде предметом гордості, а не відхиленням від нав’язаної кимось (АЛЕ ж насправді неіснуючої, ілюзорної!) норми. Саме такі люди здатні побудувати країну, в якій найвищою цінністю буде людина, а не вміння вкрасти і при цьому не сісти за ґрати.

Врешті, що ж визначальне в людині? Не посада, не статки, ні. І тим паче, не вікові параметри. У людині головна людина. Так давайте сприймати один одного саме в цій площині.

P.S. Першого чеського президента Вацлава Гавела опоненти питали: «Навіщо ви проводите люстрацію і даєте владу молодим – вони ж нічого не вміють?». На такі закиди відомий дисидент відповідав: «Краще 5 років помилок, ніж 50 років саботажу».

Системні зміни, про які не говорить хіба що ледачий, здатні зреалізувати тільки позасистемні люди. Бо саме вони здатні побачити ті прогалини, які гальмують розвиток конкретної сфери.

#Україна #діти #люстрація #ВацлавГавел